День народження Віктора Михайловича Глушкова співпадає із Днем незалежності України. Випадковість, але дуже символічна. Адже він всім своїм життям та працею продемонстрував відданість науці України, уславлюючи та стверджуючи її силу і могутність. Фундатор кібернетики та обчислювальної техніки, визначний математик. 

Народився Віктор Михайлович 24 серпня 1923 р. у Ростові-на-Дону в родині інженера. Пішовши в перший клас, захопився автрономією, в третьому класі - зоологією, в четвертому классі зацікавився мінералогією та геологією, зібрав віддмінну колекцію мінералів. У п'ятому - віддав перевагу радіотехніці і почав збирати радіоприймачі за власними схемами. Тоді ж зробив своє перше відкриття - удосконалив конструкцію електрогармати, що її було опубліковано в одному з науково-популярних журналів того часу. Але для розв'язання інших проблем, що цікавили Глушкова, необхідні були більш ґрунтовні знання. Вдосконалюючи їх за допомогою самоосвіти влітку перед шостим класом, хлопчик засвоїв алгебру, геометрію, тригонометрію за курс середньої школи, а між шостим і сьомим - займався математикою за університетською програмою. 

Викладацькою та науково-дослідною діяльністю В. Глушков почав займатися 1949 р. в Уральському лісотехнічному інституті, паралельно навчаючись у заочній аспірантурі Свердловського університету. І в жовтні 1951 р. успішно захистив кандидатську дисертацію за профілем фізико-математичних наук.

ВІдразу після захисту дисертації ученого обрали членом Московського математичного товариства. На початку 1956 р. директор Інституту математика АН УРСР Борис Гнєденко запропонував молодому ученому в галузі обчислювальної техніки, і Віктор Михайлович довго не розмірковував. Не викликав у Глушкова довгих вагань і вибір, перед яким його поставив Гнєденко: завідування науковою лабораторією чи кафедрою в Київському університеті. Глушков обирає завідування лабораторією обчислювальної теїніки Інституту математики, яка в перспективі повинна була реорганізуватися в Обчислювальний центр АН України. Саме тієї лабораторії, в якій 1951 р. була створена перша в континентальній Європі електронна обчислювальна машина.

Коло наукових інтересів Віктора Михайловича було надзвичайно широким, але в якому б напрямку він не проводив дослідження, вони були спрямовані на створення нового математичного апарату для розв'язання практитчно важливих завдань.