Галина Миколаївна Сита народилася 29 січня 1940 року в м. Хар¬кові. Батько її — вчений-хімік, лауреат Ленінської премії (1962), мав винаходи з проблем використання вибухів у народному господарстві. А вона, закінчивши (1962) механіко-математичний факультет Київського університету, успішно займалася в Інституті математики Академії наук України граничними теоремами теорії випадкових процесів та асимптотичними оцінками мір у функціональних просторах: стала кандидатом фізико-математичних наук (1965), опублікувала 25 праць (про граничний розподіл функціоналів від послідовності сум незалежних випадкових величин. 

Починаючи з 80-х років минулого ст. займається вивченням  історії математики на Україні, точніше  поверненням на Україну імен її видатних вчених-математиків, які в силу історичних обставин були або викинуті з історичної пам'яті (Михайло Кравчук, Микола Чайковський), або  причислені до визначних вчених інших країн (Михайло Остроградський, Георгій Вороний).  З початку 90-х років,  коли були відкриті архіви КДБ, працювала з архівними справами безпідставно засуджених вчених М. Кравчука і М. Чайковського, має ряд публікацій з цієї тематики.
У 1992 році брала активну участь в організації і проведенні Міжнародної конференції пам'яті Михайла Кравчука. 
У 1993, 1998, 2003 і 2008 роках організувала і провела чотири міжнародні конференції пам'яті Георгія Вороного, які викликали інтерес  у вчених з багатьох країн світу, оскільки роботи Вороного останнім часом стали широко відомі в усьому світі,  мають багато застосувань, дали поштовх для заснування і розвитку цілого ряду нових напрямків досліджень. Конференція 2008 року була проведена в Києві спільно з П’ятим міжнародним симпозіумом з діаграм Вороного, такі симпозіуми, з ініціативи Дослідницького центру з діаграм Вороного в Сеулі, проводяться щорічно в різних країнах світу, де є дослідження з цих питань. 

У 2001 році Кабінет Міністрів України саме Галину Ситу затвердив секретарем Організаційного комітету по відзначенню 200-ліття Михайла Остроградського, а її перу належать понад півсотні праць з історії математики. Тож Ситу читають і слухають, їй вірять і її продовжують, навіть тоді, коли вона про те й не здогадується...